"А поговорить?" (с) (v_n_zb) wrote,
"А поговорить?" (с)
v_n_zb

Олена Білозерська: Про адвоката Гуменюка і матеріалізацію гранати

.
В моїх очах багато що змінив той факт, що Гуменюка, підозрюваного у киданні гранати під ВР, узявся захищати Сидір Кізін.

Я знаю Сидора багато років і безмежно поважаю. Він був моїм адвокатом і двічі врятував мене від незаслуженого кримінального переслідування у 2010 і 2011 роках. Він захищав усіх політв’язнів і політпереслідуваних у часи Януковича.

Я давно не бачила Сидора – відтоді, як він став губернатором Житомирщини, а я невдовзі поїхала на схід. Але не думаю, що якісь півтора роки могли суттєво змінити цю людину.

Він Адвокат з великої літери і дуже багато на що готовий в інтересах своїх підзахисних. Він має власний стиль роботи, який, можливо, здивує “класичних” юристів. Але… Я пам’ятаю майже всі гучні справи, у яких Кізін брав участь. Найчастіше його підзахисні не скоювали того, у чому їх звинувачували – тобто, справи були сфабриковані. Але коли він узявся захищати Віталія Запорожця, який, доведений до відчаю, застрелив майора міліції – Сидору й на думку не спало брехати, що того майора вбив не Запорожець, а хтось інший.

Сьогодні читаю, що адвокат Гуменюка Кізін заявив, що його підзахисний не визнав своєї провини і при ньому не знайшли жодних заборонених предметів, бо цього немає у протоколі. Тобто – повне протиріччя із тим, що каже міліція.

Відомо, що відео не є доказом, якщо на ньому не видно обличчя підозрюваного. Раніше я думала, що метателя гранати затримали одразу під ВР, що існують відео – ось молодик у масці кидає гранату, ось він тікає, ось через 15 метрів його “приймають”. А виявляється, затримали його у метро. Плюс позиція Кізіна… Тобто, я не берусь стверджувати однозначно, що Гуменюк не кидав гранату, але тут уже можливі варіанти.

Усі дебіли завжди роблять ту саму помилку: залишають місце акції за допомогою метрополітену, чого робити категорично не можна, бо це велика пастка, де проглядається кожен метр. 18 лютого 2014 року я була у метро, коли його раптово зупинили на одній зі станцій і машиніст по гучномовцю закликав пасажирів не хвилюватися і залишатися у вагоні. (Хто пам’ятає – пам’ятає). Виснажена, отруєна газом і трохи побита, я, мабуть, встановила світовий рекорд зі швидкісного бігу вгору ескалатором, бо вирішила, що зараз метро прочісуватимуть і вихоплюватимуть, а можливо, і вбиватимуть втікачів з Маріїнки.

Припустимо, Гуменюк з тих самих дебілів, які можуть кинути гранату і потім втікають у метро. Але яким тричі дебілом треба бути, щоб, випавши, бодай ненадовго, з поля зору правоохоронців, не позбутися невикористаної гранати і чеки від використаної? Цей факт насторожує. Я ще можу припустити, що він дуже дорожив своєю гранатою (хоча це у даній ситуації дебілізм) і вирішив ризикнути. Врешті-решт, бойова граната у сумці – це, якщо пощастить, умовне. Але чека від використаної – це пожиттєве.

Мутна історія, коротше. Скоріше б суд. Треба добиватися, щоб він був відкритим.

І не забуваємо про решту хлопців, затриманих позавчора під ВР. Серед них колосальний відсоток ні в чому не винних – так завжди буває. Зараз проти них фабрикуватимуть справи, єдиним доказом вини у яких буде їхня присутність на акції. Чому? Бо з часів Януковича в цьому плані нічого не змінилося, навіть у кадровому відношенні. Якщо зараз упустимо момент – дуже скоро дочекаємось заборони на великі шапки.

А взагалі, друзі мої, позавчора під ВР сталося те, що неминуче мало статися. Спроби з’ясувати, звідки у активіста, учасника АТО, взялася бойова граната – страшенний цинізм. Іде війна. Під час війни зброї на руках у населення – до фіга, і це усі знають. Війна ця завдяки владі безбожно затягнута. Вояки дезорієнтовані, бо землі наші окуповані, це бачать усі, а воювати їм забороняють. Поки вони де-факто без діла сидять у Пісках та інших гарячих точках, у Києві семимильними кроками встановлюється щось подібне до режиму Януковича під іншим прізвищем.

Запустити гранату у ВР, АП чи Кабмін вже років п’ять мріяли сотні народу. Останній рік фронтовики на передку щодня про це говорять. Мала ж колись ця граната матеріалізуватися у чиїйсь руці. Чесно кажучи, я здивована, що вона не вибухнула раніше.
.
Оскільки ж це, скоріше за все, була не розроблена професійними диверсантами операція, а особистісний прояв ненависті – вийшло так, як завжди буває у таких випадках: постраждали найменш винні – строковики Нацгвардії. До речі, це дуже неправильно – використовувати для охорони державних об’єктів призовників-строковиків. Там мають бути лише добровольці-контрактники.

Не може так бути: у тій самій державі – війна і мир одночасно. Коли сидиш ти на передку у брудній британці чи мультикамі і розвантажці з магазинами і гранатами, а проїхав годину чи дві – і вже закони мирного часу. За ці дві години у свідомості вояка нічого не зміниться.

Війну треба закінчувати, і закінчувати, як належить: перемогою і звільненням наших земель. І після цього налагоджувати мирне життя – ПО ВСІЙ ТЕРИТОРІЇ. З усіма цими програмами психологічної реабілітації і працевлаштування для фронтовиків. Чим довше будемо затягувати – тим більше людей будуть назавжди втрачені для соціуму.

А інакше – ці гранати ще літатимуть і літатимуть…


   Олена Білозерська
Subscribe

Recent Posts from This Journal

promo v_n_zb Липень 17, 2013 17:32 152
Buy for 200 tokens
. Пару лет назад я публиковал уже эти фрагменты из Незнайки. Но повторюсь - уж слишком актуальна сегодня эта сказка Носова. Такое ощущение, что автор в машине времени был переброшен из 64-го года на 50 лет вперед. Это - о нас. Всё - о нас... === Законность: – А кто такие эти…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 10 comments