"А поговорить?" (с) (v_n_zb) wrote,
"А поговорить?" (с)
v_n_zb

Конституційна реформа: наміри, аргументи та спекуляції

Оригинал взят у doc_ua в Конституційна реформа: наміри, аргументи та спекуляції
Виталий Кулик, человек в к экспертной среде уважаемый, крайне грамотно разложил по полочкам всё о т.н. "конституционной реформе" Порошенко. А для тех, кто плохо понимает, буквально разжевал.

========

Ухвалення конституційних змін, в запропонованій Порошенко редакції, призведе до появи нового потужного опозиційного центру. На цей раз в середовищі громадянського суспільства.

На днях, разом з колегами, мав розмову з одним високопосадовцем, який годину нас переконував підтримати президентський проект конституційних змін.

Він говорив про те, що неголосування за конституційні зміни неодмінно призведуть до відміни санкцій ЄС проти Росії. Ніби-то це менше зло, наша вимушена жертва.

1) Як на мене, жодної ознаки такого причинно-наслідкового зв’язку не існує. Так! Пручання Києва ускладнить владі діалог з Парижем та Берліном, важче буде Арсенію Петровичу вибивати кредити, а Петру Олексійовичу доводити наявність реформ в Україні (бо поки він слухняно все виконує, то на відсутність реформ на Заході воліють не помічати).

Але до відміни санкцій це не призведе, бо у протистоянні Захід — Росія існують не лише «втома» від України та економічні інтереси європейських компаній, але і геополітика, і геоекономіка, є позиція США.

2) Україна, у свій час втратила ініціативу і пізно ініціювала новий конституційний процес. Замість порядку денного Нового Суспільного Договору з перезаснуванням державності на основі нових правил гри та нових інституцій, українська влада обрала шлях «відтермінування конституційного питання». І так навідкладалися, що у підсумку під тиском ЄС, США та РФ Київ був вимушений взяти в розробку моделі не нами створені. Нагадаю, що протягом першої половини 2014 року в Москві активно працював спеціальний центр моделювання конституційного процесу в Україні, куди були залучені не лише російські експерти-конституціоналісти, але і деякі українські. У підсумку Порошенку просто спустили «зверху» конструкцію «особливого статусу окремих районів Донецької та Луганської областей»! Так вона потрапила в Мінськ-2.

3) Що є Мінськ-2? Це не міжнародний договір у розумінні міжнародного права. Це — військово-політична угода, точніше — угода про припинення вогню. Можна навіть наполягати, що Мінські угоди — це угода про припинення вогню між воюючими сторонами (між Україною і РФ). А якщо це так, тоді умови угоди мають виконуватися послідовно, за екшин-планом: припинення вогню, відведення озброєнь, відновленя контролю над кордоном, проведення виборів, а вже потім конституційне врегулювання статусу. Тільки в такій послідовності і не інакше! Ця позиція у Києва була до візиту європейців та Нуланд, які в режимі «зовнішнього управління» просто продиктували Банковій свої вимоги і поставили строки виконання. Маємо дефіцит політичної суб’єктності.

4) Навіть, якщо припустити, що нас приперли до стіни, влада не може відмовлятися від політичних маневрів і відтягувати в часі та деформувати у процедурі нав’язане ззовні рішення. Натомість ми бачимо зворотній процес – “ломання через коліно” депутатів в парламенті, тиск, навішування ярликів. Президент опускається до того, що звинувачує незгодну громадськість та інтелектуалів в підігруванні Москві. Порошенку потрібен “одобрямс”, хто проти – той “проект Путіна” і провокатор.

5) Чи був справжній діалог в експертному співтоваристві та у суспільстві в цілому щодо п.18 перехідних положень законопроекту про зміни до Конституції України в частині децентралізації? Була його імітація. Ми обговорювали один текст і одні конструкції, сперечалися навколо термінів “урядник”, “префект” чи “представник”, фантазували про розширення прав органів місцевого самоврядування, а натомість, як свідчать члени Конституційної Комісії, остаточний проект було подано його нібито розробникам за 30 хвилин до того, як Володимир Гройсман “видер” з них схваленя “загалом”! Обговорення на місцях взагалі виглядало як забезпечення “одобрямсу” в ручному режимі.

Чи почув президент Порошенко громадськість, підписантів звернення “ні конституційній реформі в умовах війни”? Навіщо? Ця команда з Банкової ще на Майдані відпрацювала технологію інформаційної дискредитації прихильників непартійного громадського протесту. Ми всі знову чиїсь агенти!

Тому, шановні народні обранці, коли ви будете голосувати в парламенті за конституційні зміни, ви це робите не від мого імені. Не від мого і не від імені всіх тих, хто виступив проти цієї редакції змін до Основного Закону, всіх хто нас підтримав в тилу і на фронтах. Не від нашого імені! Це ваш особистий договорняк з Путіним. Пам’ятайте про це.


Віталій Кулик, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства

Subscribe

Recent Posts from This Journal

promo v_n_zb july 17, 2013 17:32 152
Buy for 200 tokens
. Пару лет назад я публиковал уже эти фрагменты из Незнайки. Но повторюсь - уж слишком актуальна сегодня эта сказка Носова. Такое ощущение, что автор в машине времени был переброшен из 64-го года на 50 лет вперед. Это - о нас. Всё - о нас... === Законность: – А кто такие эти…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 5 comments