"А поговорить?" (с) (v_n_zb) wrote,
"А поговорить?" (с)
v_n_zb

Интервью советского журналиста с немецким политическим деятелем Адольфрм Гитлером

.
Это интереснейшее интервью было совершенно случайно найдено в тот день, когда "украинский" журналист Д.Гордон беседовал с "российским политическим деятелем" т. Поклонской.


Журналіст (запопадливо дивлячись у вічі):

– Доброго дня, Адік! По-перше, я хочу подякувати за те, що Ви згодились на це інтерв`ю. Це мужній крок з Вашого боку, бо, як Ви знаєте, я маю свою позицію і свої погляди. І у Вас, також, є свої погляди. Тим цікавішою, на мою думку, буде наша розмова. Я обіцяю, що з мого боку не буде ніяких образливих реплік, або якихось інших моментів, які можуть Вас зачепити.

Гість (із легкою поблажливою посмішкою):

– Мої вітання, Дімка! Радий нашій зустрічі. Можу, навіть, заспівати «Черемшину». (сміється і показує балон із «чєрьомухою»)

Журналіст (схвально киваючи головою):

– Як Вам, до речі, Київ? Як він Вас зустрів у свій час?

Гість (замріяно):

– Я до Києва добрався десь у вересні 1941-го. Це моє улюблене місто. Обожнюю його, просто! Я рік звикав до Києва, а Київ – до мене. Тут така природа шикарна – парки, пагорби, яри.

Ж: – Це, звісно, моя особиста позиція, але я хочу звернутись до Вас, як до державного діяча. Повторюсь – як до висококласного державного діяча! Ви розумієте, що Німеччина порушила міжнародне право, анексувавши Судети та розв`язавши бойню у Польщі?

Г.: – Я не вважаю, що ми анексували Судети. Ті ж громадяни Австрії, Німеччини, Чехії мають там нерухомість. Той же Гейдріх, наприклад. Вони можуть спокійно приїжджати і користуватись нею. Там є гарантії, свобода. А народ Судет проголосував за приєднання до Великої Німеччини на референдумі. І це їхній вибір. Так і опублікуйте – адже громадяни СРСР мають знати і нашу думку на рахунок цього. В Москві, наприклад, у мене є друзі, з якими я раніше часто спілкувався і, навіть, кілька разів зустрічався – в серпні 1939-го, наприклад.

дг

Ж.: – Повернусь до питання: але це ж все одно було порушення закону?

Гість (роздратовано):

– А вбивство людей в Гляйвіце? Гляйвіцька Катинь – чули? А утиски німецькомовних? Судети – це споконвічно німецька територія. А Польща – то великий обман. Нема і ніколи не існувало такої країни. Мій друг із Москви це вам, навіть, підтвердить. Дати його кремлівський номер телефону?

Журналіст (блідніє):

– Ні, в цьому немає ніякої потреби. Ми ж тут просто висловлюємо кожен свою позицію, чи не так? А як же утиски за національною ознакою, в яких Вас іноді звинувачують?

Г.: – Вибачте, але Ви неправі, бо у нас усі рівні перед законом. Закон – він один для всіх. Німеччина – правова держава рівноцінних можливостей. Тому в наших таборах сидять люди сотень і сотень різних національностей, які, як можна пересвідчитись, повністю і абсолютно між собою рівні. До речі, Ви можете вільно приїхати до нас на екскурсію – я гарантую Вам дах, гарячу їжу і нашу гостинність.

– Дякую, за запрошення, – якщо б у журналіста було волосся, то воно б стало дибки, – Ви розумієте, що для мільйонів людей Ви стали таким собі символом зла. Чи мучать Вас докори сумління? Чи змінили б Ви свої рішення, якби була можливість? Ви не рахуєте, що Ви заплутались?

Гість (заливаючись сміхом):

– Скажете таку дурню. Я впевнено іду до своєї мети. Хіба що залишилось остаточне розв`язання одного питання. Але про це я Вам розповім наступного разу.

Журналіст (із піднесенням):

– Я дуже дякую вам за це цікаве інтерв`ю. Мої заздрісники, які нічого в житті не створили, крім держави, армії, захисту мови, національної церкви, безвізу, оздоровлення та росту економіки, іноземних інвестицій, міжнародної антиокупантської коаліції, почнуть мене за нашу розмову критикувати. Але у мене в планах є ще інтерв`ю із Геббельсом, Гімлером, якщо Ви, звісно, не проти. І наостанок, що б Ви хотіли побажати тим, хто нас буде читати?

Гість (по-батьківськи киваючи головою):

– Звичайно ж, я дуже хочу, щоб настав мир у всьому світі. І між нами повернулись нормальні братні відносини. Адже є істина і в моїх словах – і там люди, і тут люди. Кожен висловлює свою позицію. Ще раз від щирого серця бажаю Вашому народу процвітання і миру, беззаперечно, разом з нами!

Журналіст (пригадуючи):

– До речі, чи не хотіли б Ви придбати одну пірамідку? Кажуть, дуже допомагає при свинцевих отруєннях в закритих приміщеннях.

– Ю Шиньсе? – очі гостя почали наливатись кров`ю, – Ах ти, гон….

(далі стенограма уривається, залишаючи нас із недобрими передчуттями)



Подписаться на Telegram канал v_n_zb


Subscribe

Recent Posts from This Journal

promo v_n_zb Липень 17, 2013 17:32 152
Buy for 200 tokens
. Пару лет назад я публиковал уже эти фрагменты из Незнайки. Но повторюсь - уж слишком актуальна сегодня эта сказка Носова. Такое ощущение, что автор в машине времени был переброшен из 64-го года на 50 лет вперед. Это - о нас. Всё - о нас... === Законность: – А кто такие эти…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 8 comments