"А поговорить?" (с) (v_n_zb) wrote,
"А поговорить?" (с)
v_n_zb

А вот это уже серьезно: Автор "Слуги народа" обвинил Зеленского в плагиате

.
Пока в плагиате обвиняли только Петра Алексеевича, вернее его политтехнологов, которые украли слоганы предвыборной кампании Путина и Единой России. Но, как оказалось, воровством интеллектуальной собственности балуются как на Банковой, так и у Зеленского - не только название проекта "Слуга народа". но также сюжет и фамилия главного героя оказались "позаимствованными" у малоизвестного украиснкого писателя Рудика, издавшего в далеком 2001-м написанную в еще более далеком 1992-м году книгу "Слуга народа".

слуга

Простой сельский парень Безродько (почти Голоблродько) решил пойти "во власть". Со всеми вытекающими...

Я понимаю, что история творчески переработана, но осадочек остался. Тем более, что автор оригинального сочинения Василий Рудик дал небольшое интервью, в котором тонко намекает на плагиат

слуга_2

– Василю Івановичу, коли у вас виникла ідея написати сатиричний роман?

– Більш як тридцять років тому. В моєму творі все побудовано на конкретних фактах, життєво. Головний герой Милян Омелянович – виходець з народу, формується з простого хлопця і йде до влади разом із друзями. Найцікавіше, що я хотів назвати героя Миляном Голобородьком. А потім подумав, що в нього немає нічого святого – він же батька-матір продасть заради своєї вигоди, тож який він Голобородько!

– А чому в Інтернеті немає вашої книжки!

– Вона не оцифрована. Нелегко мій «Слуга…» пробивався до читача. На початку дев’яностих я замірився на всесвітній конкурс сатири і гумору імені Володимира Висоцького, котрий як народився у Москві, так відразу й благополучно почив у бозі... І тільки після конкурсу, організованого видавництвом «Бібліотека українця», лауреатом якого став і був «запропонований до нагородження премією та до друку твору окремим виданням», вселило віру: коли-небудь ця книга потрапить у бібліотеку українця. Народження «Слуги» – спасибі добрим людям, допомогли –відбулося на Вінниччині, звідки я родом. Коли вийшла книжка, я стільки ворогів нажив – багато керівників впізнавали себе. Але добре, що і траплялися з почуттям гумору.

– Певно, ви дивилися російськомовний телесеріал «Слуга народу», які асоціації виникали?

– Так, досить співзвучно вийшло (посміхається). Можливо в нас на небесах є якась канцелярія, яка передає однакові ідеї через мізки творчих людей. Але, як на мене, збіглися ідея, жанр, канва, послідовність, подія на подію, віддзеркалення і пародія дійсності до абсурду. Фактично ми про одне й теж говоримо тільки різними мовами і різними образами. Але в мене крута сатира. Герой простий. Добрячок, який мав бути акулою.

– У кінці вашого сюжету, який закінчується арештом «недоторканної особи», написано «далі буде», планували продовження?

– Так, другу книгу планував назвати «Сходження», де головний герой мав відсидіти у в’язниці. А вже у третій – «Служіння» народу» – «білим і пухнастим» йти до парламенту і вершити долю країни.

– А актор, який зіграв Безродька-Голобородька у «Слузі», який для вас?

– Звичайна, середньостатистична людина. Не знаю, що він відчув, граючи президента, але особисто для мене глава держави – свята особа. Без жартів, блюзнірства... Я б на таке не посягнув. Лідер нації має служити народові. А вони з нього зробили посміховисько. Наївний президент… таке може бути в кіно. «Свята людина», вчитель, раптом з наївністю керує державою. Актор – комедіант теж буде так керувати? Що то за президент буде? І що це за держава?

– То був плагіат?

– Мені не дуже пече це питання. Навіть якщо хтось і запозичив – я не жадний. Зрозуміло, що гумористи «Кварталу» «перелохмачують» усю чужу літературу, шукають цікаві сюжети. Я поставив би питання так: це плагіат, запозичення чи натхнення?

– А може, це «зелений» плагіат із натхненням?

– А ось це нехай вирішують медіаексперти і читачі... Головне, не помилитися з вибором!


Subscribe

Recent Posts from This Journal

promo v_n_zb july 17, 2013 17:32 152
Buy for 200 tokens
. Пару лет назад я публиковал уже эти фрагменты из Незнайки. Но повторюсь - уж слишком актуальна сегодня эта сказка Носова. Такое ощущение, что автор в машине времени был переброшен из 64-го года на 50 лет вперед. Это - о нас. Всё - о нас... === Законность: – А кто такие эти…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 7 comments